Леонід ЦИБУЛЯ: «ГОСПОДАРСЬКІ ПИТАННЯ НЕ ПОВИННІ РОЗГЛЯДАТИСЯ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ПОЛІТИЧНИХ ІНТЕРЕСІВ, ВОНИ МАЮТЬ ВИРІШУВАТИСЯ ПОЗА ПОЛІТИКОЮ»

Депутат Львівської обласної ради, член виконавчого комітету Радехівської міської ради, лікар Радехівської центральної районної лікарні Леонід Йосифович Цибуля є активним громадським та політичним діячем. Сьогодні Леонід Йосифович люб’язно погодився відповісти на кілька моїх запитань

– Леоніде Йосифовичу, хоча у Радехові Ви людина знана і шанована, але, насамперед, розкажіть, будь ласка, коротко про себе.
– Я народився і виріс у місті Радехові, в сім’ї медиків. Після закінчення школи, потягом шести років, працював санітаром у Радехівській центральній районній лікарні. У 1992 році вступив до Полтавського медичного інституту. У 1995 – перевівся на навчання до Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького, який закінчив у 1998 році. Півтора року проходив інтернатуру за спеціальністю акушер-гінеколог на базі Перинатального центру. Із 2000 року працюю акушер-гінекологом у Радехівській центральній районній лікарні. Із 2006 до 2010 року працював заступником головного лікаря з медичної частини. Не може не тішити те, що за час роботи заступником, разом з головним лікарем Іваном Іщаком, нам вдалося багато зробити для медицини нашого району. Зокрема, проведено ремонт фасаду корпусу стаціонару районної лікарні, повністю вдалося відремонтувати перший поверх стаціонару – терапевтичне відділення, частково було проведено ремонті роботи в хірургічному відділенні, також були розпочаті ремонтні роботи в моєму рідному акушерсько-гінекологічному відділенні, але, на жаль, через зміну політичної ситуації в Україні, роботи закінчити не вдалося і на сьогодні гінекологічне відділення районної лікарні працює в екстремальних умовах. Також було придбано чотири санітарних автомобілі, апарат ультразвукової діагностики і сучасну медичну апаратуру для догляду за новонародженими дітьми. Одружений, разом з дружиною Аліною виховуємо двох синів. Старший, Максим – студент четвертого курсу Львівського Національного медичного університету імені Данила Галицького, молодший, Денис, закінчив третій клас Радехівської середньої спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземних мов.
– Свою депутатську діяльність Ви досить активно розпочинали з міської ради, де були депутатом кількох скликань. Мабуть, рішення балотуватися до обласної ради було не випадковим?
– Із 2006 року я є членом політичної партії Всеукраїнського Об’єднання «Батьківщина». Ставши членом цієї політичної партії, дав згоду балотуватися у депутати Радехівської міської ради. Після оголошення результатів виборів, депутатська фракція Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» в міській раді обрала мене головою фракції. Головою депутатської фракції ВО «Батьківщина» я працював впродовж двох каденцій.
За час депутатства в міській раді за моєю участю та участю нашої фракції було зроблено дуже багато корисних справ. Ми невтомно, так би мовити, просували питання про реконструкцію очисних споруд міста та вуличного освітлення, виготовлення технічної документації на полігон твердих побутових відходів. Працюючи депутатом Радехівської міської ради, я зрозумів, що при вирішенні важливих питань потрібно заручатися підтримкою депутатів Львівської обласної ради. Тому, що для того, щоб нормально розвивалася та чи інша громада, потрібно крім своїх власних коштів, залучати також і кошти з обласного бюджету та державні субвенції.
Минулорічні вибори до органів місцевого самоврядування відбувалися за новим законодавством: голосування проводилося за, так званими, відкритими партійними списками. Напередодні виборчих перегонів, на засіданні бюро районної партійної організації Всеукраїнського Об’єднання «Батьківщина», наш партійний актив висунув мене кандидатом в депутати до Львівської обласної ради. Я погодився з такою пропозицією, бо добре розумів, що район має заручитися підтримкою в обласній раді. Хочу також нагадати, що на виборах 2006 року до органів місцевого самоврядування політична партія ВО «Батьківщина» навмисно була знята з передвиборчих перегонів і ми не мали жодного представника від нашої політичної сили у Львівській обласній раді.
– Леоніде Йосифовичу, на останніх виборах до місцевих рад Ви здобули переконливу перемогу серед майже двох десятків кандидатів у депутати до Львівської обласної ради. На Вашу думку, цьому сприяв авторитет політичної партії, від якої Ви балотувалися, чи виборців зацікавила Ваша передвиборча програма?
– Передвиборчі програми кожної політичної партії і кожного кандидата в депутати практично співпадають і є однаковими. Політична партія ВО «Батьківщина» є найстаршою політичною партією на політичній карті України. Партія має незмінну назву, незмінного лідера, атрибути та програму. До програми партії вносяться корективи відповідно до розвитку держави та українського суспільства. Маємо твердих постійних прихильників нашої політичної партії. Відповідно до нового законодавства України, кандидат у депутати чи депутат має відповідати за дії політичної сили, від якої він балотувався, а політична партія має нести відповідальність за дії свого кандидата чи депутата. Цей тісний взаємозв’язок і є визначальним у політиці нашої партії, а тому під час передвиборчих перегонів важливим є і рейтинг партії, і особистий авторитет кандидата у депутати. Саме завдяки сукупності цих двох складових я й здобув перемогу на виборах та став депутатом Львівської обласної ради.
– Леоніде Йосифовичу, депутати місцевих рад всіх рівнів повинні працювати у постійних депутатських комісіях. У якій комісії в обласній раді працюєте Ви?
– Хочу зазначити, що депутатська фракція ВО «Батьківщина» у Львівській обласній раді налічує дев’ять депутатів. Тому нам було запропоновано із членів нашої фракції висунути кандидатури на двох голів постійних депутатських комісій, двох заступників та двох секретарів. Мені було запропоновано працювати секретарем комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації.
Прийшовши на перше засідання депутатської комісії з питань екології, природних ресурсів і рекреації, я зрозумів, що питання для мене зовсім нове, але воно тісно переплітається з моїм життям та моїм хобі. Тому мене дуже зацікавила робота в цій комісії, хоча вона вимагає постійного саморозвитку та вдосконалення, адже є дуже багато нормативно-правових документів, з якими постійно потрібно працювати, які треба вивчати, щоб приймати відповідні і правильні рішення. Ми дістали у спадок від депутатського корпусу попереднього скликання дуже багато проектів рішень, які лежали в комісії навіть більше року і з якихось незрозумілих причин не потрапляли в сесійну залу на розгляд. Ми розглядаємо кожну заяву, намагаємося вникнути в суть питання, перевіряємо кожне питання на відповідність законності. Якщо підприємець чи підприємство, які хочуть працювати на теренах області, звернулися до нашої комісії за погодженням спецдозволу, наша комісія детально вивчає такі питання і обов’язково зважає на те, чи має таке підприємство дозвільне рішення сесії місцевої ради, тобто, дозвіл громади, на території якої збирається вести діяльність. Адже дуже важливо наперед прорахувати, що матиме громада від дій того чи іншого підприємця чи підприємства, які наслідки можуть бути від їх діяльності. Потім ведемо контроль за тим, щоб наші рішення розглядалися на сесії обласної ради. На одному із засідань комісії ми вирішили що, внаслідок ряду об’єктивних причин, поки що погоджень на нові спецдозволи надавати не будемо.
– Вирішувати екологічні питання завжди непросто, адже йдеться про безпеку та здоров’я багатьох людей. Над вирішенням яких питань Ви працюєте в обласній раді зараз?
– Ставши депутатом обласної ради, на одному з перших засідань комісії, ми порушували питання про ситуацію на Грибовицькому сміттєзвалищі, оскільки до нас звернулися місцеві ради, чия територія межує зі сміттєзвалищем, та громадські активісти, б’ючи на сполох, адже на Львівщині назріває екологічна катастрофа. Справа в тому, що на території Грибовицького смітника перебувають на зберіганні, так звані, кислі гудрони – кінцевий продукт виробництва оливно-мастильних заводів, до складу яких входить концентрована сірчана кислота. Ці гудрони підлягають утилізації, але на сьогоднішній день на території України немає ні технології, ні підприємства, яке б взялося за їх переробку. Існує постійна загроза того, що гудрони можуть потрапити в навколишнє середовище, в підземні води і тоді може трапитися екологічна катастрофа, яка за масштабами небезпечності навіть переважатиме Чорнобильську. До вивчення цього питання були залучені науковці, представники громадських організацій, члени комісії з питань екології Львівської обласної ради, депутати Жовківської районної ради, а також представники Львівської міської ради, яких ми запросили на спільне засідання нашої комісії. Дуже прикро, що представники Львівської міської ради нашим запрошенням проігнорували. На засіданні комісії ми розробили, так звану, дорожню карту, де прописали шляхи вирішення даного питання та покращення екологічної ситуації на території місцевих рад, що розміщені навколо Грибовицького сміттєзвалища. Шкода, що вирішення цього питання було відкладено на потім, адже катастрофа, яка нещодавно трапилася на Грибовицькому смітнику і забрала людські життя, ще раз доказавши всім можновладцям, що екологічні проблеми потрібно вирішувати негайно і що сміття має перероблятися, а не забруднювати навколишнє середовище.
На останній сесії Львівської обласної ради від фракції ВО «Батьківщина» ми запропонували, щоб паралельно з пошуком ділянки для будівництва сміттєпереробного заводу потрібно оголошувати тендер для визначення інвестора. Адже процедура визначення переможця тендеру відбувається кілька місяців і якщо спочатку визначати земельну ділянку, а потім оголошувати тендер – це займе дуже багато часу. На жаль, наша пропозиція не була підтримана і питання оголошення тендеру залишається відкритим.
Хочеться наголосити, що коли вирішуються господарські питання, то на перший план мають ставитися інтереси громади, а не політичних партій. Бо дуже часто при розгляді важливих питань починаються розмови: «Ваша політична сила – така… Наша політична сила – ось така. Це наша партія, а це не наша партія». Господарські питання не повинні розглядатися через призму політичних інтересів, вони мають вирішуватися поза політикою.
– Леоніде Йосифовичу, екологія – це ціла наука, яка вимагає спеціальних знань та навиків. А тому, працюючи в такій відповідальній комісії при обласній раді, Вам, мабуть, доводиться весь час поповнювати свої знання і освоювати новий фах, чи не так?
– Я частково вже дав відповідь на це запитання, але ще раз хочу наголосити, що є ряд законодавчих актів і нормативних документів, які потрібно вивчати, дізнаватися щораз щось нове, цікавитися екологічними проблемами. Тішить те, що наша комісія працює злагоджено і дружньо. У її складі є ряд депутатів, які вже не перше скликання працюють в комісії екології, природних ресурсів і рекреації і коли я щось не знаю, завжди можу запитати колегу по комісії, який з готовністю дасть відповідь, роз’яснить. Тому ще раз хочу наголосити, що робота з документами та законодавчими актами у роботі нашої комісії є першочерговою.
– Вас також обрано членом виконавчого комітету Радехівської міської ради і на його засіданнях доводиться вирішувати багато питань, пов’язаних із життєзабезпеченням міської господарки. Які, на Вашу думку, пріоритетні напрямки її розвитку має обрати новообраний депутатський корпус та виконавчий комітет?
– Хочу ще раз зробити екскурс в минуле, коли під час виборів до органів місцевих рад, балотуючись в депутати до обласної ради, я паралельно балотувався до Радехівської міської ради і здобув перемогу, як до міської ради, так і до обласної ради. Зваживши всі «за» і «проти», я відмовився від депутатства в міській раді та дав згоду на працю у Львівській обласній раді. Мені дуже приємно, що міський голова Степан Коханчук запропонував мою кандидатуру до виконавчого комітету Радехівської міської ради. Я зрозумів, що повинен стати з’єднуючою ланкою між міським та обласним бюджетами і намагатися якомога більше коштів з обласного бюджету залучати в розвиток радехівської громади. Можу вже сказати що за сім місяців моєї роботи при моєму безпосередньому сприянні були залучені кошти в сумі п’яти мільйонів гривень на ремонт комунальних доріг Радехівського району. Частина цих коштів піде на ремонт комунальних доріг міста Радехова. Також при прийнятті Програми «Охорона навколишнього природного середовища на 2016-2020 роки» з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Радехівській міській раді, при моєму безпосередньому сприянні, було виділено один мільйон двісті тисяч гривень для придбання автомобіля з вивозу твердих побутових відходів. Буду сподіватися, що Радехівська міська рада найближчим часом проведе тендер і кошти будуть освоєні, а радехівська громада буде мати сучасний автомобіль для вивозу твердих побутових відходів.
Хочу зазначити, що будучи членом виконавчого комітету Радехівської міської ради, я завжди буду голосувати проти підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення.
– Леоніде Йосифовичу, робота в обласній раді вимагає багато часу, зусиль та енергії. Всього цього вимагає також і членство у виконавчому комітеті міської ради, і робота лікаря районної лікарні. Чи не важко суміщати такі різні сфери діяльності?
– Я живу за принципом, що рух – це життя і моїм життєвим кредо є не просити людей, щоб організовувались і вирішували ту чи іншу проблему, а бути тією людиною, від якої залежить вирішення цих проблем. Сподіваюся, що при перегляді бюджету Львівської обласної ради, буде виділено 120 тисяч на завершення ремонту в гінекологічному відділенні Радехівської центральної районної лікарні. Також за мого сприяння були розпочаті роботи з ремонту ФАПу села Сушно. На сьогоднішній день ще є ряд проектів, над якими я працюю у Львівській обласній раді. Не хочу називати, які саме. Забігаючи наперед, хочу сказати, що втілення в життя цих проектів дасть можливість залучити додаткові кошти з обласного бюджету для громад Радехівського району.
– Депутати обласної ради мають право розпоряджатися певною сумою коштів для соціального захисту населення. Як плануєте їх використати?
– На сьогоднішній день я вже використав близько 120 тисяч гривень з депутатського фонду на різні матеріальні допомоги малозабезпеченим чи безробітним громадянам. Хочу сказати, що надано допомогу близько ста п’ятдесяти жителям району. Кожна людина, яка звернулася до мене за допомогою, була вислухана і одержала позитивне рішення. Заяви були подані у Львівську обласну раду і кожному, хто звертався за допомогою, вона була надана. Правда, до розгляду кожної заяви підходжу індивідуально, вникаю в суть проблеми, намагаюся зрозуміти причину звернення за матеріальною допомогою.
– Леоніде Йосифовичу, а з якими питаннями найчастіше звертаються виборці до Вас як до депутата Львівської обласної ради?
– У дев’яносто дев’яти відсотків звернень громадян висловлюється прохання про надання матеріальної допомоги. Тішить те, що один відсоток громадян – це активні жителі Радехівщини, які звертаються до депутата обласної ради з громадськими проблемами. Знову ж таки – кожна заява розглядається індивідуально, після чого звертаюся або я, або мої помічники до відповідних органів чи організацій і проблема, в міру можливості, вирішується. Є серед звернень громадян досить різні питання. Це і відкриття автобусного маршруту, обрізка гілля дерев на території місцевих рад Радехівського району, закриття відділень «Ощадбанку» в населених пунктах району, встановлення дорожніх знаків і багато інших питань. Ще раз хочу нагадати радехівчанам, що в Радехові, на вулиці Львівській, 26, від 9:00 до 18:00 працює громадська приймальня Всеукраїнського Об’єднання «Батьківщина». Веде прийом керівник громадської приймальні, а також мій помічник, Пись Євген. Особистий прийом громадян я здійснюю в цьому ж офісі, у другу п’ятницю кожного місяця, від 14:00 до 18:00.
Ще хотів би звернутися до людей, яких у народі називають «кущовиками», бо вони з кущів, не називаючи свого прізвища, дуже гарно вміють критикувати, вказувати на недоліки, відразу бачать, що у нас робиться не так. Потрібно не лише критикувати роботу інших, а, як кажуть у народі, засукати рукави і спільними зусиллями вирішувати проблемні питання громади. Закликаю всіх бути активними, залучатися до громадських ініціатив, а не лише зі свого зручного дивана оцінювати роботу того чи іншого депутата чи політичного діяча.
– А про що найбільше мріє депутат Львівської обласної ради Леонід Цибуля?
– Я думаю, що моя мрія збігається з мрією кожного громадянина України: щоб в країні якнайшвидше закінчилася війна, щоб населення України було здорове, щоб ми були повноправною частиною Європи, щоб отримували достойну зарплатню за нашу працю, а пенсіонери – достойну пенсію.

ЗВЯЗОК